Блог вчителя фізики Бойка Павла Степановича

 1.  Місяць сформувався в Землі. Вчені вважають, що Місяць був сформован, коли величезний об’єкт, розміром з планету Марс врізався в нашу планету приблизно 4,5 мільярда років тому. Зіткнення було настільки велике, що величезні шматки земних порід були викинуті в космос. Під тяжінням Землі, викинуті уламки зібралися на навколоземній орбіті і сформували наш супутник. Як показують дослідження грунту, він складається з менш щільного матеріалу в якому міститься мало заліза. Це говорить про те що склад Місяця це в основному поверхневі породи земної кори. 2. Ми бачимо Місяць тільки з однієї сторони. Місяць звернен тільки одним боком до Землі. Багато років тому він, так само як і наша планета, оберталася навколо своєї осі. Однак тяжіння Землі діє на Місяць не рівномірно. Деякі її бока Земля притягує сильніше ніж інші. Саме тому мільярди років тому тяжіння Землі зупинило обертання цієї планети навколо своєї осі. Тепер та сторона, яка сильніше піддається земному тяжінню зверн...

При охолодженні стакану гарячого чаю (250 грамів води) з 100 до 20 градусів Цельсія (від температури кипіння до кімнатної) він втрачає не менше 84 кілоджоулів енергії (середня питома теплоємність води в цьому діапазоні температур рівна не менше 4,2 кілоджоуля на кілограм-кельвін). Якщо повністю перетворити цю енергію на електричну, вона зможе протягом години посилати світло для лампочки 25-ватт. Якщо цю енергію повністю перетворити на механічну роботу, її буде достатньо, щоб підняти вантаж 8540 кілограмів на висоту 1 метр (або в 854 кілограми на висоту 10 метрів). А ось ще більш вражаюче зіставлення. Така ж енергія присутня в 38 кулях, що вилетіли із ствола ручного кулемета Калашникова (7,62 мм РПК, маса кулі 7,9 грама, початкова швидкість 745 метрів в секунду), або в 277 кулях, що вилетіли із ствола пістолета Макарова (ПМ, маса кулі 6,1 грама, початкова швидкість 315 метрів в секунду).

Температура кипіння — фазового переходу з рідкого в газоподібний стан (і навпаки) — води, як і будь-якої іншої речовини, зростає із збільшенням зовнішнього тиску. При стандартному атмосферному тиску на рівні моря (101,3 кілопаскаля (кПа)) температура кипіння води складає 100 градусів Цельсія. На високій вершині світу — Еверест (Джомолунгма), де стандартний атмосферний тиск складає 31,5 кПа, температура кипіння води рівна 69,7 градуса Цельсія. При тиску, рівному тиску води на глибині 1 кілометр (9807 кПа), вода закипає при температурі 309,5 градуса Цельсія.

В агу повітря, що вдихається і видихається людиною протягом доби, підрахувати нескладно. При кожному вдиху людина вводить в свої легені близько півлітра повітря. Робиться це в середньому 16 разів на хвилину. Значить, за одну хвилину в тілі людини встигає побувати близько 8 літрів повітря. У годину це складає приблизно 480 літрів, а в добу — 11 500 літрів. Такий об’єм повітря при нормальному тиску важить близько 14 кілограмів. Таким чином, за добу людина проводить через своє тіло значно більше повітря, чим їжі: в середньому за цей час тіло споживає близько 3 кілограмів їжі (твердої і рідкої). Втім, якщо врахувати, що повітря, яке вдихається, на 4/5 складається з азоту (який не має ніякої користі для дихання), то вийде, що добова вага повітря приблизно рівна добовій вазі споживаної їжі. Приведені оцінки — переконливий аргумент на користь необхідності достатньо частого оновлення повітря в житловому приміщенн

Дослідники із Швеції заявляють, що навчилися отримувати електрику із флуоресцентного протеїну, який вперше був виявлений ще у 1962 році в організмі медузи Aequorea Victoria. Саме цей протеїн надає здатність медузі світитися в темряві. Експерти пояснюють, що флуоресцентний протеїн при потраплянні на алюмінієві електроди створює хімічну реакцію, в результаті якої виробляється невеликий обсяг електрики. Отриманої енергія цілком вистачає для живлення дрібних електронних пристроїв. Наприклад, для так званих нанопристроїв, які зараз починають широко використовуватися в медицині та різних наукових дослідженнях.  Так, в рамках свого відкриття, шведські дослідники створили мікроскопічний ліхтар, який працює виключно на отриманій енергії із медуз. Тепер, вчені прагнуть відтворити даний протеїн в лабораторних умовах. Якщо їм вдасться це зробити, то в майбутньому його будуть виробляти у великій кількості за низькою ціною. Фото: advancedaquarist.com

Телепортація вже не за горами ХХІ століття –  епоха, коли можна спостерігати за процесом, як явища, описані у творах авторів наукової фантастики, виходять за межі вигадки. Телепортація, про яку нам відомо з творів Чарльза Форта та братів Стругацьких, уже більше не просто казка, що нею могли б захоплюватися тільки діти; наразі вона є одним із напрямів фізичних досліджень, галуззю, яка стрімко набирає обертів. Нещодавно вчені з інституту Нільса Бора у Копенгагені знайшли спосіб безпосередньої передачі інформації, тобто без проміжних точок, чим зробили прорив у квантовій телепортації і уможливили її подальший розвиток. Також було досягнуто того, щоб дані зберігалися протягом тривалого часу. Для цього науковці провели експеримент, який дозволив передати квантову інформацію з однієї скляної ємності в іншу, причому вони між собою не були сполучені.  Посудини були наповнені газом цезію і поміщені у контейнери, які знаходились під впливом магнітного поля. Газ, що містився у ...